Особливості формування волі в підлітковому віці.
Учебные материалы


Особливості формування волі в підлітковому віці.



Карта сайта




Скачать полную версию работы Вы можете по ссылке Скачать




pce9999.com

Для підлітка воля (і як риса іншої людини, однолітка або дорослого, і як бажана власна риса) стоїть на одному з перших місць. Люди, що володіють вольовими якостями, стають для підлітка ідеалом, на який він хотів би бути схожим і який намагається наслідувати. Саме такою високою оцінкою підлітками вольових властивостей особистості і пояснюється те, що хлопці в якості перспективи самовиховання найчастіше висувають завдання виховання волі. Однак як раз про підлітків прийнято говорити, що у них слабка воля, більш слабка, ніж у дітей іншого шкільного віку. Підлітки недостатньо організовані, легко пасують перед труднощами, легко піддаються чужому впливу, часто ведуть себе всупереч засвоєним, здавалося б, вимогам і правилам поведінки. Правда, це більше відноситься до молодших підлітків, але й серед старших підлітків чимало таких. Не змінює справи і пришвидшення чого?. Навпаки, при прискореному фізичному і в деякій мірі психічному розвитку особливо впадає в око відсутність вольових якостей.
Безумовно, розвиток волі в міру дорослішання дитини не йде назад. І рівень розвитку волі у підлітка сам по собі не стає нижче. Просто підлітки живуть і діють у більш складній соціальній ситуації, що вимагає від них більш високих форм саморегуляції, в тому числі і більш складних проявів вольової поведінки, до чого вони на завжди готові. У підлітковому віці і навчальна діяльність дитини, і положення його серед оточуючих істотно змінюються. Навчання (як і всі інші види діяльності, в тому числі громадська та трудова) стає більш складним, вимагає значно більших зусиль, більшої самостійності та відповідальності. Ставлення дорослих до підлітка також змінюється: вони чекають від підлітка більш зрілої, більш «дорослої» поведінки, що припускає прояв вольових якостей особистості. І це зрозуміло: адже підліток стає і більш розумним, і сильнішим, і більш розвиненим фізично. У сім'ї підвищення вимог до підлітка в значній мірі обумовлено реальною потребою батьків у його допомозі. У домашньому побуті часто дійсно буває необхідна фізична сила підлітка, його знання і вміння. Якщо до більш молодших дітей батьки зазвичай звертаються лише з окремими дорученнями (вимити посуд, підмести підлогу), то підліткам не так уже й рідко доводиться виконувати певні постійні обов'язки: ходити за покупками до магазину, брати участь в приготуванні їжі, доглядати за меншими братами і сестрами тощо. Тут, звичайно, потрібно значно більше організованості, відповідальності, самостійності.
Правда, можна спостерігати і прямо протилежну картину. Ставлення батьків до підлітка не змінюється. Вони прагнуть зберегти над ним ту ж владу, яка була у них раніше, хочуть постійно керувати ним, позбавляють його самостійності та свободи. Зазвичай це викликає у підлітка різкий протест, він стоїть на своєму і навіть бунтує. Подібні конфлікти заважають вихованню вольових якостей особистості. Величезне значення для підлітка має те положення, яке він займає в колективі однолітків. Звичайно, і тоді, коли він навчався в молодших класах, колектив у його житті був присутній, але ні відносини в ньому, ні «громадська думка» ще не мали для дитини того вирішального значення, яке вони набувають тепер. Раніше у всьому панував дорослий, діти хотіли отримати перш за все його схвалення, наслідували його в своїй поведінці. А для підлітка саме закони колективного життя є тими моральними правилами, підкорятися яким вони всіляко прагнуть. Але так як вимоги однолітків і дорослих часто розходяться, то доводиться робити вибір, а кожен вибір, як відомо, - наважливіша складова вольової поведінки. І на все це накладаються можливості й потреби самого підлітка. У підлітків багато нових різноманітних інтересів, які виходять далеко за межі школи. Вони починають захоплюватися спортом, технікою, різними видами мистецтва. У них виникає інтерес до іншої спрямованості, прагнення до розваг, до проведення часу в компанії однолітків. Все це в якійсь мірі відволікає підлітків від виконання їх основних обов'язків і це створює додаткові труднощі в сенсі керування своєю поведінкою.
Одночасно з цим у підлітків (особливо у старших) вже складається вміння аналізувати свою поведінку, з'являється своє особисте ставлення до навколишнього, власні зразки для наслідування, власні вимоги до себе. Причому ці вимоги часто не збігаються з можливостями підлітків їм відповідати. У результаті підлітки нерідко відчувають себе людьми зі слабкою волею, що викликає у них невдоволення собою, почуття неповноцінності. Зрозуміло, чому багато хлопців починають прагнути до виховання в собі саме цих якостей.
Таким чином, виникає розбіжність, з одного боку, між вимогами життя та інтересами дитини, з іншого - між його можливостями і власними вимогами до себе. Потрібен вже досить високий рівень розвитку волі, щоб ці розбіжності подолати. І якраз цього рівня найчастіше підлітки ще не досягають. Знаючи все це, дорослі краще зможуть зрозуміти поведінку підлітків, їх особливості, їх переживання і конфлікти.
Спостереження показують, що дуже часто хлопці проходять стадію так званого класичного вольового акту. Вони переживають гостру боротьбу мотивів (чи робити те, що треба, або те, що хочеться), після чого з'являється намір і, нарешті, здійснюється його виконання. Однак такого роду довільна поведінка дуже складна і важка.
Справа в тому, що у підлітків дуже яскраво виражено прагнення підбирати аргументи на користь емоційно більш привабливої поведінки. Скажімо, треба зробити вибір: сісти за приготування уроків або продовжувати комп'ютерну гру. І підліток непомітно для себе починає підшукувати аргументи на користь гри (дискету треба віддавати, з фізики завтра, напевно, не спитають). Словом, у підлітків сильні емоції набагато частіше, ніж у дорослих, заважають прийняти розумне рішення. Як правило, підлітки не вміють передбачати ті наслідки свого вчинку, які залежать не від об'єктивних обставин, а від власного психологічного чи навіть фізичного стану. Відкладаючи «на потім» виконання нецікавої справи (приготування уроків, прибирання кімнати) і точно розрахувавши по часу, що він встигне це зробити пізніше, підліток тим не менш не враховує, що потім у нього буде ще менше бажання працювати, що він втомиться або захоче спати.
Часто підліток буває має намір поступити так чи інакше під впливом почуттів, що володіють ним на даний момент. Наприклад, під впливом товаришів або хвилинного сильного враження (телевізійної передачі, скажімо) підліток приймає рішення систематично робити зарядку. Але поступово емоція слабшає і намір підлітка залишається невиконаним. Ось чому так важливо підтримувати наміри підлітка, замість того щоб дорікати його в недостатній силі волі.
Точно так само добрі наміри можуть виявитися невиконаними тому, що сили свої підліток розрахувати не може. Ось він вирішує домогтися гарних відміток з якогось шкільного предмету; швидко це зробити не вдається і його намір слабшає. Завдання дорослого - допомогти йому правильно розрахувати свої сили, розподілити час.
Всі ці труднощі пояснюють, чому підлітки виявляють слабкість волі швидше, ніж молодші діти. Ті досягають поставлених цілей частіше в результаті сильного прагнення утвердити себе в новій для них ролі школяра, заслужити схвалення дорослих. А для підлітків ці стимули втрачають значення.
Величезне значення має формування таких якостей особистості підлітка, як почуття обов'язку, відповідальності, звичка до систематичної праці, наявність широких пізнавальних інтересів. Дуже цінно, щоб перед підлітком вже виникала проблема самовизначення, тобто поступово складалося уявлення про його майбутнє місце в житті, стійкий інтерес до якої-небудь професії або будь-якого виду діяльності. Це запорука організованості поведінки, уміння досягти поставлених цілей.
Формування почуття обов'язку, відповідальності і взагалі всіх моральних почуттів починається дуже рано, і в підлітковому віці ці почуття можуть досягати вже достатньо високого рівня. Але якщо це не супроводжується виробленням відповідних моральних звичок, може вийти так, що, незважаючи на всі зусилля, підліток не зможе протистояти спокусі чинити так, як йому в дану хвилину хочеться. Він веде себе наперекір своїм моральним почуттям і це змушує його переживати невдоволення самим собою, розкаяння і навіть призводить до зниження самооцінки. Ось чому так важливо звернути увагу на вироблення саме звичок моральної поведінки.
Часто підлітки розуміють завдання виховати у себе сильну волю досить своєрідно. Вони ніби не помічають проявів волі в повсякденному житті, не хочуть визнати, що і систематична робота, і постійна старанність також вимагають волі. Вони бачать прояв волі переважно в героїчних вчинках, що здійснюються в якихось виняткових обставин. Прагнучи виховати в собі «справжню» волю, підлітки беруть як зразок героїчні вчинки. І самі вправляються в якихось вчинках, що здійснюються в екстремальних умовах. Один розповідав, що кожен день сидить у пекучій кропиві, «як у засідці», інший кілька разів вночі ходив на цвинтар, третій спить на голих дошках.
Враховуючи таке своєрідне розуміння підлітками завдання виховання волі, дуже важливо вчасно і тактовно показати їм вірний шлях, направити їх зусилля не на героїчні бездумні вчинки, а на те, щоб розвивати в собі витримку, організованість, вірність слову в повсякденних справах і обов’язках.



edu 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная